Моя история Четверг, 23.11.2017, 14:21
Гость | RSS
Главная | Каталог файлов | Регистрация | Вход
Меню сайта
Форма входа
Категории раздела
Мои файлы [13]
Статистика

Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0
Поиск
Друзья сайта
кнопка сайта
  • Официальный блог
  • Сообщество uCoz
  • FAQ по системе
  • Инструкции для uCoz
  • Методическая копилка преподавателя Паросовой И.А.
    Наш опрос
    Оцените мой сайт
    Всего ответов: 23
    Главная » Файлы » Мои файлы

    Всеукраїнський конкурс
    [ Скачать с сервера (1.29Mb) ] 10.03.2011, 18:25

    Уже майже 20 років, як світу з’явилася незалежна Україна. Що то за держава? Хто ми є на землі? Чого ми варті? Деякі політики кажуть, що 20 років - то дуже мало, щоб утвердитися державі, щоб подолати негативні наслідки колоніального минулого, щоб визначитися остаточно з тим,  куди ми йдемо? З ким? Навіщо?  20 років – це тільки початок становлення дорослої людини, а тим більш країни. Тому серйозні зрушення, головні перетворення, великі досягнення України ще попереду.

    Світ стрімко йде вперед. А ми так і стоїмо на місці, якщо не вертаємо назад.

    А може причина  наших невдач в іншому? Відомий культурний діяч України академік П.Кононенко зазначав: «За часів Київської  Русі ми були великою державою, але ще тоді було зафіксовано літописцями:  ми не змогли протистояти всім ворогам своїм, бо не було в нас єдності. Хіба ця проблема не стояла на початку XX століття? Звичайно стояла! Стоїть питання єдності серед політиків і сьогодні!» Щоб досягнути  єдності потрібно мати українську національну ідею, упевнений Петро Петрович.[4]

    І це не просто лозунг. Нам  це потрібно. З цього питання ми знову і знову звертаємося до Великого Кобзаря, який з далечини століть звертається до нас і застерігає:

    Подивіться лишень добре,

    Прочитайте знову

    Тую славу. Та читайте

    Од слова до слова.

    Не минайте ані титли.

    Ніже тії коми,

    Все розберіть… та спитайте

    Тоді себе: що ми?..

    Чиї сини? яких батьків?

    Ким? за що закуті?..

    То й побачите, що ось що

    Ваші славні Брути:

    Раби, підніжки, грязь Москви,

    Варшавське сміття – ваші пани.

    Ясновельможнії гетьмани.

    Чого ж ви чванитеся, ви!

    Сини сердешної Украйни!